Освячення Меморіальної дошки Володимиру Марусичу

Фанфари

Вірш Л.Костенко

Болить мені …Ти знаєш як болить?

Болить біда, що зараз в Україні.

Ця рана душу втомлену ятрить,

І сліз не можу втримати я нині…

Війна… Неоголошена ніким,

Вбиває і калічить українців.

І це наш брат? Та і чи був він ним?

Щоб убивати нас прислав чужинців.

Цей маразматик воювати звик.

Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.

За хворий мозок, за імперський бзик,

Життя вже не одне навіки смеркло.

Болить мені…Ти знаєш як болить.

Ця рана не дає мені спокою.

І ця неоголошена війна,

Розв’язана «братерською» рукою…

Директор

- Всечесні Отці! Шановні учні, учителі, гості , батьки!

Сьогодні ми зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять Володимира Марусича – нашого земляка, односельчанина, випускника школи.

Хочу представити гостей, які прийшли на урочини з нагоди відкриття

меморіальної дошки :

- ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….................................

Ведуча

Урочини з нагоди відкриття меморіальної дошки Володимира Марусича оголошується відкритими.

(звучить гімн)

 

Ведучий

Запрошуємо до слова директора школи Николяка Олега Павловича

 

Ведучий

Свята Україно, мій край синьоокий,

З любистку і м’яти, роси і води.

Блакитнеє небо і поле широке

Лікують криваві у серці сліди.

Ведуча

Свята Україно! Світання у полі,

Вінок золотистий, ясна височінь.

Багато пила полинової долі,

Багато страждала, тепер –відпочинь!

Ведуча

За тебе земля обливалася кров’ю,

За тебе гармати ревли у полях.

Тебе захищали святою любов’ю,

Щоб вийти на світлий і праведний шлях.

Ведуча

Свята Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Мерщій поєднаймо серця полум’яні

На вічні роки і прийдешні роки.

Ведучий

Саме так і любив свою Україну Володимир Марусич . Він боровся за Україну. Він стояв на сторожі Волі та Незалежності. Заради тебе, твого життя і твоєї свободи.

 

Звучить пісня «Проводжала мати сина»

 

 

 

 

 

Ведуча

Далекого 1986 року поріг школи переступив допитливий хлопчина. Володя був безконфліктним, увічливим учнем. Школа стала для нього основою пізнання наук, виховання моралі і правил співіснування.

 

 

Ведуча

Володимир знав і любив історію, багато читав.

Він боровся за Україну, її волю та незалежність.

 

Ведучий

Україна, або смерть! Був його життєвий девіз. Загинув у бою. Заради нас, нашої свободи і нашого життя він віддав своє. Вічна слава Герою!

 

Ведуча

Таким він був, таким він є, таким він залишиться навіки.

 

Ведучий

Право відкрити меморіальну дошку надається: матері та бойовим побратимам Володимира Марусича.

(знімають з дошки полотно під музику

Фанфари «Україно, Україно» )

 

Ведучий Просимо Всечесних Отців освятити меморіальну дошку

 

(Освячення)

 

Ведуча

Запрошуємо до слова народного депутата України, учасника АТО, Барну Олега Степановича

 

Ведуча

До слова запрошується голова обласної державної адміністрації __________________________________________________________

 

Вірш

Колись таки закінчиться війна.

І один одному ми глянемо у вічі.

Поставимо героям в церкві свічі.

Напишемо загиблих імена.

Колись піде з свідомості брехня.

І правди торжество усіх охопить.

І полином позаростають всі окопи.

Загоїть шрами зранена земля.

Колись і совість, як вода проб’є

Граніт байдужості і пихи.

Тоді піде у небуття все лихо,

А мир й свобода – скрізь прийде.

 

Ведучий

Запрошуємо до слова голову районної державної адміністрації Шипітку Бориса Івановича.

 

Ведуча

Запрошуємо до слова бойових побратимів Володимира Марусича ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Вірш

Мамо, я живий, лиш закриті очі…

І серце не б’ється, не вирує кров…

Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі

Я буду поруч – в грудях, де живе любов!

Ти пробач мене, мамо, за ті гіркі сльози,

За ту біль, і той жаль, що я наробив

Я ж хотів лише миру, добра і свободи…

А мене за це ворог безжалісно вбив.

 

Не жалій, моя нене, що я не вернувся,

Не кляни ворогів! Нехай судять їх Бог!

Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся

Ти лише свої очі здійми до зірок!

 

Звучить пісня «Плине кача» , представники класів виходять з

лампадками та квітами і стають по периметру

 

Ведучий

Дорогі присутні! Схилімо голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО  Володимира Марусича, Олега Гулька, Ореста Квача, Станіслава Лаврика, Петра Слободяна. Пошануймо героїв Небесної Сотні і всіх українців, котрі віддали своє життя за самостійність і незалежність України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять загиблим героям!

 

ЗВУЧИТЬ МЕТРОНОМ

 

Ведучий

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє

 

 Ведучий

Хай пам’ять всіх невинно вбитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі

 

Ведучий

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

 

Вони повинні жити в нашій пам’яті

Запалимо свічку Пам’яті

Запалимо свічку Єдності

Запалимо свічку Надії

Запалимо свічку Миру

 

Діти ставлять лампадки і квіти

 

Ведучий

Запрошуємо до слова маму героя Марію Йосипівну Марусич

 

Вірш

Герої! Герої! Герої!

І туга, і гордість без меж!

По серцю знов мчить борозною

Черговий солдатський кортеж.

«Не я, тоді хто? — кожен каже. —

Хто край від навали спасе?»

І цілому світу докаже:

«Вітчизна нам - понад усе!»

І молиться мати й дружина:

«Коли ж люте горе минеться?»

І тужить уся Україна,

І бореться, та не здається.

Герої! Герої! Герої!

Найкращі Вкраїни сини!

Цей світ лиш врятують герої,

Герої нової війни.

 

Пісня «Небесна Сотня»

 

Ведуча

Живи, Україно, живи для краси,

І сили, і слави, і волі.

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

 

Ведуча

Довіку тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі,

Стоять твої рідні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

 

Ведуча

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою.

І рідні знамена в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою.

 

Ведуча

Урочини з нагоди відкриття меморіальної дошки

оголошуються закритими. (звучить гімн)

«Боже, послухай благання»

 

Ведуча

Щиро дякуємо усім за увагу